-
Notifications
You must be signed in to change notification settings - Fork 1
/
Copy pathindex.html
329 lines (321 loc) · 17.3 KB
/
index.html
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28
29
30
31
32
33
34
35
36
37
38
39
40
41
42
43
44
45
46
47
48
49
50
51
52
53
54
55
56
57
58
59
60
61
62
63
64
65
66
67
68
69
70
71
72
73
74
75
76
77
78
79
80
81
82
83
84
85
86
87
88
89
90
91
92
93
94
95
96
97
98
99
100
101
102
103
104
105
106
107
108
109
110
111
112
113
114
115
116
117
118
119
120
121
122
123
124
125
126
127
128
129
130
131
132
133
134
135
136
137
138
139
140
141
142
143
144
145
146
147
148
149
150
151
152
153
154
155
156
157
158
159
160
161
162
163
164
165
166
167
168
169
170
171
172
173
174
175
176
177
178
179
180
181
182
183
184
185
186
187
188
189
190
191
192
193
194
195
196
197
198
199
200
201
202
203
204
205
206
207
208
209
210
211
212
213
214
215
216
217
218
219
220
221
222
223
224
225
226
227
228
229
230
231
232
233
234
235
236
237
238
239
240
241
242
243
244
245
246
247
248
249
250
251
252
253
254
255
256
257
258
259
260
261
262
263
264
265
266
267
268
269
270
271
272
273
274
275
276
277
278
279
280
281
282
283
284
285
286
287
288
289
290
291
292
293
294
295
296
297
298
299
300
301
302
303
304
305
306
307
308
309
310
311
312
313
314
315
316
317
318
319
320
321
322
323
324
325
326
327
328
329
<html>
<head>
<meta charset="utf-8" />
<meta http-equiv="Content-Type" content="text/html; charset=utf-8" />
<meta name="viewport" content="width=device-width, initial-scale=1.0" />
<meta name="description" content="" />
<meta name="author" content="Namdak Tonpa" />
<title>ЕМП</title>
<link rel="stylesheet" href="https://n2o.dev/blank.css" />
</head>
<body>
<header>
<h1 style="font-size:24pt;">Енциклопедія<br/>Мов<br/>Програмування</h1>
</header>
<main>
<article>
<section>
<h3>Предмова<br/>редакторів</h3>
<p>ЕНЦИКЛОПЕДІЯ МОВ ПРОГРАМУВАННЯ — довідкове видання з мов програмування всіх типів.
Основу енциклопедії складають оглядові статті для кожної
з існуючих мов (по можливості). Головна вимога до статей
цієї енциклопедії - короткий і лаконічний, бажано формальний
опис основних технічних характеристик: 1) синтаксису або граматики,
представленої у вигляді BNF-нотації; 2) внутрішнього синтаксичного
дерева у вигляді типу-суми; 3) семантики або внутрішньої логіки
мови, її обчислювача, типовивідника, компілятора, екстрактора
або валідатора моделей [представлено буде лише для простих мов існуючих
у відкритому доступі]. Також статті містять короткий
нефорамальний опис мови, її мотивацію, розкриття контекстної інформації,
авторський коментар від користувача мови, основні переваги та недоліки.
Статті класифікуються за розміром на три групи: короткі нотатки,
коментарі користувачів та історичні довідки. Останні використовуються
для мов з великою кількістю реалізацій та/або багатьма версіями синтаксисів.</p>
<p>Індекс першого рівня — головний каталог енциклопедії формувався
на підставі зручності читання з мобільних пристроїв, тому кількість
мовних категорій кратна 2, 3 і 6 колонкам. Усього, залежно від обраного
набору категорій, директорія енциклопедії містить від 18 до 24 категорій.
Принцип розташування статей енциклопедії – категорійний, усередині категорії – алфавітний.</p>
<p>Наприкінці енциклопедії буде поміщений предметний покажчик, куди увійдуть
основні поняття з галузі теоретичної інформатики, необхідні для розуміння
устрою мов. Кожна стаття супроводжується списком літератури для дослідження
та самостійного вивчення мови.</p>
<div align="right"><ul><li>Олександр Тємєрєв (CERN)</li>
<li>Максим Сохацький (Групоїд Інфініті)</li></ul></div>
</section>
</article>
</main>
<aside>
<article>
<section>
<h3>HW</h3>
<div><ul>
<li>VHDL</li>
<li><a href="https://groupoid.github.io/languages/Verilog.htm">Verilog</a></li>
<li>Clash</li>
<li>Chisel</li>
<li>SystemC</li>
<li>Lava</li>
<li><a href="https://groupoid.github.io/languages/BSV.htm">BSV</a></li>
</ul></div>
</section>
<section>
<h3>ASM</h3>
<div><ul>
<li>PDP-11</li>
<li>VAX</li>
<li>S/360</li>
<li>Intel</li>
<li>M68K</li>
<li>PowerPC</li>
<li>MIPS</li>
<li><a href="https://tonpa.guru/stream/2022/2022-06-11%20A64%20Disassembler.htm">ARM</a></li>
<li>SPARC</li>
<li>Super-H</li>
<li>RISC-V</li>
<li>MIR/LLVM</li>
</ul></div>
</section>
<section>
<h3>ALG</h3>
<div><ul>
<li>C</li>
<li>BCPL</li>
<li>ALGOL</li>
<li>SNOBOL</li>
<li>Simula</li>
<li>Pascal</li>
<li>Oberon</li>
<li>COBOL</li>
<li>PL/1</li>
</ul></div>
</section>
<section>
<h3>ML</h3>
<div><ul>
<li>SML</li>
<li>MLj</li>
<li>Alice ML</li>
<li>OCaml</li>
<li>UrWeb</li>
<li>Flow</li>
<li>F#</li></ul></div>
</section>
<section>
<h3>PAR</h3>
<div><ul><li>Ling</li><li>Pony</li><li>Erlang</li><li>BPMN</li>
<li>Ada</li><li>E</li><li>Go</li><li>Occam</li>
<li>Oz</li><li>BLAS</li><li>LAPACK</li></ul></div>
</section>
<section>
<h3>PURE</h3>
<div><ul>
<li>HOPE</li>
<li>Miranda</li>
<li>Clean</li>
<li>Charity</li>
<li>Joy</li>
<li>Mercury</li>
<li>Elm</li>
<li>PureScript</li>
</ul></div>
</section>
<section>
<h3>F<sub style="text-transform:none;">ω</sub></h3>
<div><ul>
<li>Scala</li>
<li>Haskell</li>
<li>1ML</li>
<li>Plutus</li>
</ul></div>
</section>
<section>
<h3>LOGIC</h3>
<div><ul><li>AUT-68</li><li>ACL2</li><li>LEGO</li><li>ALF</li><li>Prolog</li><li>CPL</li>
<li>Mizar</li><li>Dedukti</li><li>HOL</li><li>Isabelle</li><li>Z</li></ul></div>
</section>
<section>
<h3>ΠΣ</h3>
<div><ul><li>Coq</li>
<li>F*</li>
<li>Lean</li>
<li>NuPRL</li>
<li>ATS</li>
<li>Epigram</li>
<li>Cayenne</li>
<li>Idris</li>
<li>Morte</li>
<li>Dhall</li>
<li>Cedile</li>
<li>Kind</li>
</ul></div>
</section>
<section>
<h3 style="text-transform:none;">HoTT</h3>
<div><ul>
<li>Menkar</li>
<li><a href="https://groupoid.github.io/languages/Cubical.htm">Cubical</a></li>
<li>yacctt</li>
<li>redtt</li>
<li>RedPRL</li>
<li>Arend</li>
<li>Agda</li>
<li>Anders</li>
</ul></div>
</section>
</article>
<article>
<section>
<h3>MACR</h3>
<div><ul><li><a href="https://groupoid.github.io/languages/LISP.htm">LISP</a></li>
<li>Scheme</li><li>Clojure</li><li>Racket</li><li>Dylan</li><li>LFE</li><li>CL</li>
<li>Nemerle</li><li>Nim</li><li>Haxe</li><li>Perl</li><li>Elixir</li></ul></div>
</section>
<section>
<h3>OOI</h3>
<div><ul>
<li>Simula</li>
<li><a href="https://groupoid.github.io/languages/Smalltalk.htm">Smalltalk</a></li>
<li>Self</li><li>JS</li><li>TS</li><li>Lua</li><li>Ruby</li><li>REBOL</li>
<li>Python</li>
<li><a href="https://groupoid.github.io/languages/Io.htm">Io</a></li>
<li><a href="https://groupoid.github.io/languages/PHP.htm">PHP</a></li><li>Solidity</li><li>Java</li><li>Kotlin</li></ul></div>
</section>
<section>
<h3>CMP</h3>
<div>
<ul><li>C++</li>
<li><a href="https://groupoid.github.io/languages/Rust.htm">Rust</a></li>
<li>D</li>
<li>Swift</li>
<li>Zig</li>
<li>Fortran</li>
</ul></div>
</section>
<section>
<h3>SHELL</h3>
<div><ul>
<li>PowerShell</li>
<li>TCL</li>
<li>SH</li>
<li>CLIPS</li>
<li><a href="https://groupoid.github.io/languages/BASIC.htm">BASIC</a></li>
<li>FORTH</li></ul></div>
</section>
<section>
<h3>SVC</h3>
<div><ul><li>IDL</li><li>SOAP</li><li>ASN.1</li><li>GRPC</li></ul></div>
</section>
<section>
<h3>MARK</h3>
<div><ul><li>TeX</li><li>PS</li>
<li><a href="https://groupoid.github.io/languages/XML.htm">XML</a></li>
<li>SVG</li>
<li>CSS</li>
<li>ROFF</li>
<li>OWL</li>
<li>SGML</li>
<li>RDF</li>
<li>SysML</li>
</ul></div>
</section>
<section>
<h3>CHCK</h3>
<div><ul><li>TLA+</li><li>Twelf</li><li>Promela</li><li>CSP<sub>M</sub></li></ul></div>
</section>
<section>
<h3>ERP</h3>
<div><ul><li>FT</li><li>Saleforce</li><li>Apex</li><li>BAAN</li></ul></div>
</section>
<section>
<h3>ARR</h3>
<div><ul>
<li>Julia</li>
<li>Wolfram</li>
<li>MATHLAB</li>
<li>Octave</li>
<li>Futhark</li>
<li>APL</li>
<li>GAP</li>
<li>SQL</li>
<li>cg</li>
<li>Clarion</li>
<li>Clipper</li>
<li>QCL</li>
<li><a href="https://groupoid.space/runtime/cps/">O</a></li>
<li><a href="https://groupoid.space/runtime/cps/">K</a></li>
<li>MUMPS</li>
<li>Q</li>
<li>R</li>
<li>S</li>
<li>J</li></ul></div>
</section>
</article>
<article>
</article>
</aside>
<main>
<article>
<h3>Випуск 1: BSV, ARM, Rust</h3>
<p>Оскільки створення енциклопедії — це важкий і довгий шлях,
статті будуть з'являтися послідовно, але як виняток перший
випуск міститиме відразу три мови з різних категорій: BSV, ARM і Rust.
Поєднує їх те, що всі ці мови є функціональними мовами програмування,
та їх трьох достатньо для повного циклу виведення мікропроцесорної
архітектури на ринок: 1) Мова BSV для опису логічних елементів,
регістрів, лічильників, АЛП тощо; 2) Мова асемблера для конкретної
архітектури команд – ARM. Існує робота 2018 Пекрідіса Георгіоса з
Технічного Університету Криту, присвячена реалізації архітектури
ARM за допомогою мови BSV; 3) Високорівневої мови для системного
програмування Rust з просунутими гарантіями безпеки (яка завдяки
LLVM компілює в тому числі і в ARM).</p>
<h3>Випуск 2: Julia, Erlang, Mathematica</h3>
<p>Цей випуск трохи академічний, Математика тут виступає як дослідницький
фронтенд рісерчера, а Джулія і Ерланг як квантова дуальність Стрім
Процесінгу і Пі калкулуса поєднує в собі і динамічну природу
окрестратора (Ерланга) і статичну (LLVM) природу векторних
кросплатформенних оптимізацій. Хоча Математика багато в чому
суперечливий продукт (і мова), але її головна перевага в тому,
що вона чітко позначає напрямок мови, яка ідеально підходить
для блокнотів типу Jupyter, в яких зручно запускати сніпети,
робити візуалізацію багатовимірних функцій і проводити аналіз даних.
У той же час Mathematica і серія APL-подібних мов типу K поділяє
спорідненість по M-expressions [], другому типу скобочок на додаток
до синтаксичних дерев S-expressions ().</p>
<h3>Випуск 3: Lisp, Standard ML, Erlang</h3>
<p>Багато хто ставить питання собі чи іншим які мови вчити,
так щоб можна було взяти стандарт на мову, і він був пристойним,
імплементація першокласна, наявність зрілих проектів розроблених
за різними методологіями, швидкодія, швидкість прототипування.
Так, щоб можна було взяти і займаючись, сфокусуючись
виключно на них, досягти якщо не гарантованого просвітлення,
то хоча б інженерної реалізації. Ця трійка містить: LISP, Standard ML та Erlang.
1) МакКарті придумав синтансис LISP спеціально для засобів дебага Черч-кодування,
а мова ядра та його примітиви eval, apply, let, lambda, cons, nil, cond складають
основні інтро та елімінатори теорії типів. Хоча мова досить проста, існує безліч
промислових і зрілих реалізацій з розвиненими засобами налагодження та профілювання.
Мова LISP — це те, чим ми займаємося, коли пишемо AST парсери, вона завжди
невидима і присутня в програмуванні. Хто його не бачить, раджу провести
кілька років, вивчаючи LISP.
2) Standard ML - це мова з потужною системою модулів для забезпечення
поліморфного лямбду обчислення не тільки у вигляді System F, але з
функторами на модулях. Standard ML примітний тим, що це одна з небагатьох
мов для якої існує не тільки формальна специфікація за якою побудовано "безліч"
імплементацій, але і була побудована формальна метатеорія на логічному
фреймворку Twelf і доведено звучання та повнота обчислювальної семантики.
Це той рівень якості, яким можуть похвалитися дуже небагато мов, особливо
такі потужні як SML.
3) Ерланг розвиває другу область мислення - модальнішу, більш симетричну,
більш багатопроцесорну. Ерланг, як і Лісп, пропонує нетипізовані примітиви
мови ядра spawn, receive, send, які вбудовуються в свою модальну теорію
типів — мову числення процесів Мілнера. Лінійна теорія типів, що містить
невідворотність часу для коіндуктивних потоків управління, є прямою
мовною моделлю також і для квантової схемотехніки. Не можна отримати
досвід Ерланга за межами Ерланга, цей той фреймворк оркестрації, про
який ви мріяли в OSGi та легковажних контейнерах, це і система зберігання
та система доставки повідомлення – єдина мова, яка реально потрібна на підприємстві.</p>
</article>
</main>
<footer>CCC <span class="heart"> ❤ </span> SMC</footer>
</body>
</html>